Нежить - одне з тих захворювань, які супроводжують нас усе життя. Пролікувавши його, рідко хто всерйоз сподівається, що це назавжди. Ми розуміємо, що рано чи пізно все повернеться. Варто підмерзнути взимку на вулиці, промочити ноги в осінню сльоту, перекуатися влітку, покататися на метро в застудний сезон - і ось він, старий друг нежить. А деяких з нас він відвідує строго за графіком - навесні і влітку, в пору цвітіння. Інші ж не розлучаються з носовою хусткою круглий рік - наприклад, люди з алергією на домашній пил.

З одного боку, так і хочеться висловити природі ноту протесту: як можна було створити людину такою кволою, що перший зустрічний вірус або алерген виводять її з ладу! Однак на ділі все не так просто. По-перше, далеко не «перший зустрічний». Слизова оболонка носа щодня стикається з тисячами несприятливих факторів. Це і дратівливі речовини, і холодне повітря, і міріади бактерій, і ті ж віруси з алергенами і так далі. Завдання носа - не дати цій скверні проникнути в організм, затримати і відторгнути шляхом чхання або висякування.

По суті, слизова носа - це фільтр, а будь-який фільтр рано чи пізно засмічується і перестає справлятися із своїми завданнями. І чим більше всякого різного доводиться фільтрувати, тим швидше він виходить з ладу. Умови сучасного життя такі, що носу доводиться несолодко. Надлишок побутової хімії та парфумерії, забруднене повітря в містах, постійний контакт з іншими людьми в громадському транспорті, на роботі, в школах і садках змушує носовий «фільтр» працювати в режимі нон-стоп. Звідси і частий нежить: «фільтр» засмічується, стартує запальний процес.

При нежиті різко підвищується вироблення слизу. З одного боку, це добре: слиз адсорбує всю «гидоту». Часто висякуючись, ми активно позбавляємося від вірусів і алергенів. Однак, з іншого боку, коли слиз відділяється погано або виробляється в надлишку, ніс не може нормально працювати, доводиться дихати ротом. А це з усіх боків погано. У носі повітря зігрівається, зволожується і фільтрується. Коли ж ми дихаємо ротом, повытря потрапляє в гортань і легені сухим, холодним, без всякої фільтрації, загрожуючи багатьма бідами. Якраз про це відома фраза про інфекцію, яка має тенденцію «опускатися». Вона «опускається» з глотки в гортань, трахею, бронхи і, нарешті, в легені, а це цілий спектр ризиків - від ангіни до пневмонії. Щоб такого не сталося, треба неодмінно дихати носом, навіть при нежиті. Назальний спрей Снуп^® з судинозвужувальною і протинабряковою діями допомагає усунути набряк, відновити носове дихання і активізувати місцевий імунітет слизової оболонки носа.

Хто не знає цей жарт: якщо нежить лікуєш, він проходить за тиждень, якщо не лікуєш - за сім днів. У реальності справа йде не так весело. На тлі ослабленого імунітету риніт цілком може прийняти хронічну форму, боротися з якою зовсім непросто. Крім цього, запалення здатне перекинутися з порожнини носа в гайморові і лобові пазухи, а також середнє вухо - а це вже не жарти, оскільки зовсім поруч мозок. Крім того, не слід забувати, що при закладеному носі організм погано забезпечується киснем, що згубно позначається в першу чергу на роботі клітин мозку і серцево-судинної системи.

Різновидів нежитю чимало, але в переважній більшості випадків ми стикаємося з двома: інфекційним (застудним) і алергічним нежитем.

1. ІНФЕКЦІЙНИЙ (ЗАСТУДНИЙ) НЕЖИТЬ
Це той нежить, з якого зазвичай починаються захворювання верхніх дихальних шляхів. Винні в ньому патогенні віруси і бактерії, що осіли на слизовій оболонці порожнини носа. Їх активне розмноження призводить до запального процесу з впізнаваними симптомами: почуттям пощипування в носі, закладеність носа, рясним виділенням слизу. Що стосується слизу, така реакція зрозуміла і виправдана: кровоносні судини і епітелій слизової оболонки намагаються позбутися від хвороботворних агентів - в буквальному сенсі «вимити» їх разом із слизом з носа, як струменем води змивають сміття з забрудненої поверхні. Крім того, в слизі містяться різні противірусні та антибактеріальні компоненти, так що він не тільки видворяє віруси з бактеріями, а й паралельно бореться з ними.

Виділяють 3 стадії розвитку інфекційного нежитю:

• «ВСЕ ТІЛЬКИ ПОЧИНАЄТЬСЯ»

На цій стадії хворі скаржаться на свербіж, печіння і сухість в носі, які можуть супроводжуватися почервонінням очей і чханням.

• «А ОСЬ І МИ!»

Цю стадію медики називають «катаральною», вона настає через 2-3 години з моменту появи перших симптомів. Ніс вже грунтовно закладений, людина щохвилини висякує водянистий слиз.

• «ДО НОВИХ ЗУСТРІЧЕЙ!»

Через 5-7 днів продукція слизу йде на спад, дихати стає легше. Якщо вдалося уникнути приєднання бактеріальної інфекції, приблизно на 10-ий день нежить сходить нанівець.

ЯК ПІДХОПЛЮЮТЬ ІНФЕКЦІЙНИЙ НЕЖИТЬ?
Найчастіше ми заражаємося при контакті з уже хворими людьми. Варто зараженій людині чхнути або щось з почуттям сказати, навколо нього утворюється вірусна хмара 2-3 м в діаметрі. Опинившись поруч і вдихнувши суспензію із заражених частинок, ми практично зі стовідсотковою ймовірністю хворіємо. Нерідко люди заражають себе самі. Віруси здатні до 3-х годин жити всюди, де побажають: на ручках дверей, поручнях в транспорті, на столах кафе і т.д. Якщо до вас краном у ванній або кнопкою ліфта користувалась хвора людина, вона могла чхнути або механічно перенести вірус на їх поверхню, банально потерши перед тим ніс. А ви можете зробити те ж саме в зворотному порядку: відкрили кран або натиснули на кнопку, почухали ніс - підхопили естафету нежиті. Так заражаються вірусним ринітом. Якщо ж нежить має бактеріальну природу, як правило, звинувачувати в ньому слід себе і тільки себе. Легковажне ставлення до здоров'я, шкідливі звички, недосипання, стреси, переохолодження і т.д. згубно позначаються на імунітеті. А де слабкий імунітет - там і нежить. Часто бактеріальна флора приєднується до вірусної, якщо ми нехтуємо відповідальним лікуванням і пускаємо нежить у всіх сенсах на самоплив. Слизова оболонка носа, спочатку уражена вірусом, виявляється ще й в полоні у бактерій. Найчастіше це стрептококи, стафілококи і пневмококи. Вони постійно живуть в надрах організму, але кількість їх мізерна, а життя не перетинається з нашим. Але тільки до тих пір, поки міцний імунний захист. Варто йому ослабнути, а нам стати жертвою вірусної атаки - і ось уже вся бактеріальна рать поспішає на підмогу вірусам. Бактерії активно розмножуються, підливаючи масло у вогнище запалення. Якщо в якийсь момент людина починає висякувати не прозорий слиз, а гнійний секрет - це вірна ознака, що бактеріальна флора щосили господарює в носі.

2. АЛЕРГІЧНИЙ НЕЖИТЬ
За своїми клінічними ознаками алергічний нежить мало відрізняється від інфекційного: ті ж зуд в носі, набряклість, запалення, утруднене дихання, рясні виділення. Різниця тільки в одному: всі ці неприємності провокують не вірус, а алергени. Їх дуже багато: домашній пил, пилок і пух рослин, шерсть тварин, мікрочастинки комах і т.д. Якщо імунна система пізнає їх як ворогів, стартує та ж реакція, що в разі вірусної експансії: організм в надлишку продукує слиз, щоб разом з ним видворити непрошених гостей. Крім того, алергічний риніт, на відміну від інфекційного, не обмежений у часі. Якщо застудний нежить можна вилікувати за кілька днів, максимум - за тиждень (за умови, що ми лікуємося, а не покладаємося на авось), то алергічний риніт буде дошкуляти, поки в силі алерген, що викликає його: цвіте береза, пушиться тополя, заходить в гості сусідський кіт і так далі.
Витоки алергічного нежитю кореняться в особливостях нашої власної імунної системи. У деяких вона починає бити на сполох, стикаючись з абсолютно нешкідливими речами. Для когось понюхати кульбабу - безневинна радість, а для інших - трагедія і старт алергічного риніту. Хтось не в змозі заснути без кішки під боком або собачки в ногах, а інший обходить чотириногих друзів за кілометр, тому що організм реагує на мікрочастинки вовни і шкіри бурхливими виділеннями з носа. Якщо вчасно не взятися за лікування алергічного риніту, запальний процес неминуче опускається в нижні відділи дихальної системи і може призвести до розвитку бронхіальної астми.